Дистанційне навчання 9 клас

Українська літ. 9 клас 08.02.22р. Тема: Г.Квітка – Основ’яненко «Маруся». 1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника – с. 138-140. 2. Виписати в зошит визначення «Сентименталізм», «Ознаки сентименталізму» - с. 139 – 140. 3. Записати в зошит «Паспорт» твору «Маруся» Г. Квітки – Основ’яненка : Рід літератури: епос. Жанр: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість. Тема: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII – початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти. Ідея: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей. Художній напрям: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму. Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга). Композиція: події відбуваються у хронологічній послідовності. Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя. Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє: експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота); зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі); розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє); кульмінація (смерть Марусі); розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом). Основний конфлікт у творі — сентименталістський: між почуттям щирого кохання двох людей і невблаганною долею, що присудила їм розлуку. Окрім нього, проглядається і соціальний конфлікт — на перешкоді одруженню закоханої пари стоїть майнова нерівність: багатий селянин Наум Дрот не хоче віддавати свою єдину доньку за бідного парубка-рекрута. Проте він дає згоду на шлюб тоді, коли Василь змушений іти на службу в місто до купця, щоб заробити гроші й знайти собі заміну в солдати. Повість наснажена позасюжетними елементами. Митець з любов’ю передає яскраві картини життя українського села, використовуючи розлогі пейзажі та етнографічні описи: одягу, побуту, культури взаємин, інтер’єру української хати, українських обрядів; розкриває психіку героїв, їхній внутрішній світ, сильні почуття і переживання. Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кінець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору. Проблематика : батьків і дітей; соціальної нерівності; спроможності на глибокі почуття простих людей; життя і смерті; пошуків щастя. Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психологізму в розкритті характерів — це яскраві ознаки сентименталізму. Найяскравіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання картин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха — рекрутчини. Г. Квітка-Основ’яненко першим в українській літературі утвердив оповідну манеру письма, за що Т. Шевченко назвав його «батьком». Пізніше це ім’я поширилося й закріпилося, і сьогодні Г. Квітку-Основ’яненка називають «батьком» української прози. Домашнє завдання: виконати тести за посиланням на платформі «На урок» (хто зробив , я бачила).