Класна робота № 12-13 українська мова 9 клас

                                Просте ускладнене речення

1.  Бесіда

На минулому уроці ми розглядали просте речення. Пригадайте, за якими критеріями ми його характеризували.

2.  Робота з таблицею  (усно)

Пригадайте характеристики речення, прослідкуйте, як розподілили наведені нижче речення за категоріями.

Позиція аналізу речення	Категорії	Відповідь
За граматичною основою	Двоскладне	15
	Односкладне означено-особове	2
	Односкладне неозначено-особове	8
	Односкладне узагальнено-особове	7
	Односкладне безособове	369
	Односкладне називне	4
За наявністю другорядних членів речення	Непоширене	5
	поширене	123478
За         наявністю        всіх необхідних членів речення	Повне	1234578
	Неповне	6
За                        наявністю ускладнюючих елементів	Неускладнене	14567
	Ускладнене	238

 

1. Боротьба за мир – найсвятіша справа (О. Гончар). 2.Розквітай, мій краю, веснами, цвітом яблунь і пшениць (Т. Масенко). 3. І добру, і щастю в цьому домі бути

(М. Нагнибіда). 4. Неповторні картини дитинства! (Ю. Збанацький). 5. Лиш боротись – значить жить (І. Франко). 6. На душі – ані хмаринки (М. Луків). 7. У колективі нічиєї межі не переореш (Нар. творчість). 8. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер (О. Довженко). 9. На жаль, чудес на світі не буває (П. Воронько).

                     3.Бесіда

·    Чим можуть ускладнюватися прості речення?

·    Які члени речення називаються однорідними?

·    Які члени речення можуть бути відокремленими?

·    Що таке звертання? Чим воно може бути виражене?

·    Яку функцію в реченні виконують вставні слова, словосполучення й речення?

·    Яку роль у реченні відіграють вставлені компоненти?

4.Робота з таблицею «Просте ускладнене речення» (письмово)

Доповнити таблицю прикладами з довідки.

Просте ускладнене речення містить у собі:	Приклади
звертання
однорідні члени речення
відокремлені члени речення
вставні і вставлені слова, словосполучення й речення

 

Довідка. Звідки ти взялася, Україно-ненько? (К. Крищенко). Повинна мати думати і дбати про всіх живих і мертвих на землі (М. Луків). Мабуть, людині не можна відриватися  від рідного берега (Ю. Мушкетик). По хвилях переливи червоні (од сонця) (А. Головко). Тихо-тихо стікає на землю зерно – перестиглі сльози степів (М. Стельмах). Луги, струшуючи срібну росу, розляглися співами своїх соловейків… (Панас Мирний).

5.      Лінгвістичне дослідження  (усно)

Прочитайте речення. Знайдіть однорідні члени речення. Зробіть висновок, якими членами речення вони можуть бути, як зв’язані між собою. Сформулюйте правила про розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

Молюся вам за пісню колискову, за ласку, карий погляд і терпець (М. Дмитренко). Понад морями пролягають тіні журби й тривоги, спогадів і снів (М. Дмитренко). Життя, немов ріка, пливе в майбутнє, в завтрашнє, в безкрає (М. Дмитренко). Вночі і ожеледь, і мряка, і сніг, і холод (Т. Шевченко). Ніхто мудрим не вродився, а навчився (Нар. мудрість). Ні  спека дня,  ні бурі  ночі,   ні  морози  –  ніщо не  вб’є   любов   мою   живу (В. Сосюра). Все бачить співець у широкім роздоллі: і небо, і море, красу світову (Леся Українка). На думку Сухомлинського, у школі мають панувати чотири культи, а саме: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова.

           6.Вправа «Позмагайся з поетом»   ( письмово)

Уставте на місці пропусків звертання, вибравши слова з довідки. Розставте розділові знаки. Увага! Звертання в українській мові вживаються у формі кличного відмінка.

1. Не треба слів, не хмур …. брови й не схиляй лице своє сумне. 2. Не стелись …. не шуміть …. не печальте очі ви …. 3. О …. Прометея ти маєш душу молоду. 4. Дзвени … у вітрах світової весни. 5. Лети ж о …. щоб день тобі на зміну прийшов новий. 6. Тобі ….і перший мій подих, і подих останній (Із тв. В. Сосюри).

Довідка. Кохана, туман, тополі, берези голі, мій народ, моя пісня крилата, ніч, країна

моя.

7.Проблемне питання

Чим відрізняються виділені слова в реченнях?

Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву (І. Котляревський).Видно, було вже пізно,

бо ніде по хатах не світилося (Панас Мирний).

(У першому реченні слово виконує роль присудка, а в другому – це вставне слово.

Увага! Щоб упевнитися, що слово вставне, потрібно спробувати поставити до нього питання. Якщо слово відповідає на питання, то воно не вставне.)

8.Вправа  (письмово)

У першу колонку запишіть речення, у яких слово «здається» є вставним, а в другу – речення, у яких це слово виконує роль члена речення. Розставте розділові знаки, обґрунтуйте свій вибір.

По вулиці йду і здається уперше розплющив я очі на світ (О. Підсуха). Здається вічністю буття маленька мить… (М. Дмитренко). Здається загримів десь на небі грім (С. Васильченко). Білястим здавалося тонко вібруюче повітря (О. Гончар). Здається часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю (Л. Костенко). Нам здавалось,  що  роки  пройшли  (Ю. Збанацький). Пісня здавалось бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). Здається під саме шатро синього літнього неба сягали верхівки дерев ( Є. Гуцало).

Учитель. Якщо вставні слова, словосполучення й речення лише оцінюють, уточнюють певне повідомлення, то вставлені конструкції вносять додаткову інформацію. Розділові знаки при вставлених конструкціях залежать від інтонації.

9.Робота з таблицею           (письмово)

Уважно прочитайте правила про розділові знаки при вставлених конструкціях, доповніть таблицю прикладами з довідки. Свій вибір аргументуйте.

Розділові знаки	Інтонація	Приклад
Кома	Вставлене речення вимовляється майже таким самим тоном, як і основне
Тире	Вставлені          слова         чи         речення вимовляються підвищеним тоном
Дужки або кома з тире	Вставлені          слова         чи         речення вимовляються пониженим тоном

 

Довідка. Звали мого діда як я вже потім довідався Семеном (О. Довженко).

В щирім серці, в чесних грудях вірю, знаю! квіти є! (В. Симоненко).

З-за погрібника пахло м’ятою росло її там густої та холодної багато а від хати несло духом матіоли (Є. Гуцало).

Учитель. Другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі комами (рідше тире), називаються відокремленими.

 

10.Диктант з коментуванням     (усно)

Запишіть речення, з’ясуйте , чим вони ускладнені. Поясніть розділові знаки.

Тонкий лист, облітаючи з жовтих дерев, лягає на плечі. (О. Гончар). Я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Леся Українка). Отак бринить мені, поету, життя у пісні дорогій (А. Малишко). Ліси уступали місце гірським сіножатям, м’яким і повним (М. Коцюбинський). Акації стояли в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (І. Нечуй-Левицький). Незважаючи на погану погоду, біля під’їзду театру панувало пожвавлення (В. Собко). Там могили з буйним вітром в степу розмовляють, розмовляють сумуючи (Т. Шевченко). Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко).

11.  Творче моделювання   (письмово)

Із поданих пар речень змоделюйте прості речення з дієприкметниковим зворотом так, щоб в одному випадку зворот відокремлювався, а в іншому – ні.

1.    Мене зачарувала краса осіннього гаю. Цей гай був вкритий пізньою позолотою.

2.    Яблуні посхиляли гілля до землі. Гілля обтяжене запашними плодами.

3.    У степу темніли рядки копичок. Їх розкуйовдив вітер.

12. Виконання вправ із підручника – впр. 1, 2, 3 параграф 38 с. 132.

 

 Домашнє завдання

1.      Виконайте тестове завдання

Прийом «Так – ні» (письмово, тільки номер запитання та відповідь «так-ні»)

1.Відокремлюються додатки, що мають значення виключення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від .

2.Відокремлюються обставини, виражені дієприслівниковим зворотом .

3.Завжди відокремлюються обставини, виражені одиничним дієприслівником .

4.Поширені узгоджені озна

5.Два або більше непоширених означень після означуваного слова обов’язково відокремлюються лише тоді, чення відокремлюються, якщо вони стоять після означуваного слова . коли перед цим словом є вже узгоджене означення .

6.Обов’язково відокремлюються означення, якщо вони стосуються особового займенника.

7.Прикладка із словом як ніколи не відокремлюється .

8.Найчастіше роль уточнюючих членів речення виконують обставини місця і часу.

9.Обставини, що виражені іменниками з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи, відокремлюються за бажанням автора .

2. Виконайте вправу з будиночком на с. 133.