Класна робота № 16 українська література 9 клас

Марко Вовчок. Повість «Інститутка».

 

     

 

                                                        

 

 Щоразу, коли  перечитуєш біографічні відомості, то дійсно вражаєшся величезною працездатністю Марії Олександрівни, її запалом та розумом. Погодьтеся, не кожен росіянин самостійно вивчить українську мову і буде нею досконало володіти, щоб пізніше увійти в літературу саме як український письменник.

 

1.                             Слово вчителя.

Такі вищою мірою прихильні й захопливі відгуки критики, та ще й в особі найвидатніших її представників, не здобував жоден із тогочасних письменників.

Ви вже знаєте, що "Інститутка" - це  перша реалістична соціально-побутова повість і присвячена вона Т.Г.Шевченку.
Кілька разів Марко Вовчок виступала на багатолюдних вечорах з читанням свого нового твору «Інститутка» – і з таким успіхом, що про ці читання довго ще згадували сучасники.

І сьогодні на уроці ми попрацюємо над змістом твору, проаналізуємо його.

 Слово вчителя

Після викривальної поезії Т. Шевченка «Інститутка» була найвизначнішим твором антикріпосницького спрямування. Твір є правдивим свідченням про жорстокість панів та тяжке життя українського народу за часів кріпацтва та стихійну боротьбу простого люду проти гнобителів, його прагнення до волі.

«Інститутка» - це твір, який розповідає не лише про гіркоту існування закріпачених селян, але й про початок наростання їхнього протесту проти існуючого ладу та соціальної несправедливості. Про це ми й поговоримо сьогодні на уроці.

2. Складання «сюжетного ланцюжка».

Устина розповідає про себе → Приїзд панночки → Устина стає служницею інститутки, терпить знущання → Приїзд гостей → Панночка закохується, одружується з полковим лікарем → Молоді виїжджають зі слугами на свій хутір → Панночка хазяйнує на хуторі по-своєму → Устина знайомиться з Прокопом. Їх одруження → Прокіп свариться з панночкою, його віддають у солдати → Вільне життя Устини.

          3.Визначення сюжету повісті

 

Експозиція: І розділ, у якому письменниця знайомить з Устиною.

Зав’язка: Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою.

Розвиток дії: Вибір панночкою нареченого, її одруження та переїзд на хутір.

Кульмінація: Панночка б’є стару кріпачку, хоче побити Устину, але за неї

                      заступається Прокіп.

Розв’язка: Прокопа віддають у рекрути. Устина переїздить до міста. 

 

4.Проблемні запитання до учнів.

- Чому дівчина-кріпачка має ім'я, а панночка — ні?

- Чому панночка захотіла одружитися з небагатим полковим лікарем, хоча до неї залицялися й багатші паничі?

- Чи мали рацію дівчата-кріпачки, називаючи кохання інститутки і лікаря чудним?

-  Яка життєва мета інститутки?

- Чи одинакові типи кріпаків та панів змальовано в повісті?

- Хто, враховуючи назву твору, є головною героїнею повісті — Устина чи інститутка?

        5. Визначення образів твору

Усі образи твору можна поділити на дві групи: образи кріпосників та образи кріпаків. Давайте пригадаємо їх.

Образи кріпосників: Панночка, стара пані, лікар.

Образи кріпаків: Устина, Прокіп, Катря, Назар, бабуся.

      6 . Міні-вікторина «Про кого це?»

 1) «Високий парубок, ставний, поглядає, всміхається». (Прокіп.)

 2) «Плечистий, вусатий, у високій шапці. То-то чорнявий... як єсть собі ворон». (Назар.)

 3) «Любо на волі дихнути». (Устина.)

 4) «І говорить, і діло робить, і дитину колише». (Катря.)

 5) «Нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, витерпи бідочку!» (Бабуся:служниця.)

 6) «Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась... тільки  погляне, то наче за серце тебе рукою здавить». (Інститутка.)

 7) «Не б'є, не-лає, та нічим і не дбає». (Пан.)

       7. Колективна робота. Складання порівняльної характеристики.  

 - Складіть порівняльну характеристику Устини й панночки.

Спільне Спільне                               «•
Сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати
Відмінне
Устина	Панночка
весела, життєрадісна, працьовита, доб­ра,                                                                                                                                                                                                                          привітна, з повагою ставиться до людей, над усе цінує волю,  покірно сприймає негаразди, навіть знущання; спостережлива й кмітлива	жорстока, груба, лицемірна, з погордою ставиться до про­стих людей, жадібна, примх­лива; любить чоловіка, але по-дивному

 

8. Робота в зошитах.

-  Ми визначили характерні риси Устини та панночки. Якщо взяти в цілому, то образ панночки можна вважати негативним, а образ кріпачки Устини — позитивним. Давайте об’єднаємося в пари і визначимо, а чи є щось позитивне у панночки, а негативне — в Устини.

         Панночка: розумна, кмітлива, хазяйновита

      Устина: дуже покірна, несмілива, не може постояти за себе.

9.Теорія літератури.

 

-  Змальовуючи героїв, талановиті письменники намагаються показати риси не лише індивідуальні, притаманні певній людині, а й характерні для більшості людей даного часу й стану. Тому ці образи називають типовими, і діють такі герої за типових обставин.

Типовий образ – це яскравий персонаж, індивідуальні властивості якого поєднані з найхарактернішими рисами людей певної групи (за соціальним станом, характером тощо). Образ вважається типовим, коли він відповідає історичним обставинам певного часу.

 

 

-  То чи типовим є образ інститутки і чому?

-   Так, бо дівчата із дворянських сімей училися в інститутах, цікавилися здебільшого танцями й музикою, мріяли про вигідних женихів; як поміщиці були жорстокими до кріпаків.

-  Правильно. Панночки були пихатими, жадібними, вважаючи все, зроблене людьми, своєю беззаперечною власністю, даною Богом. Такою є й інститутка, недаремно ж у неї немає у творі навіть власного імені.

10. Дослідницько-пошукова робота.

—  Знайдіть у тексті твору відповідні цитати.

 

-  Якими словами Марко Вовчок характеризує паразитичне й нікчемне життя панства? («Солодко з’їсти, п’яно спити, хороше походити,— а більше що?»)

— За допомогою яких слів письменниця малює безправне життя народу? («Люди прокидалися і лягали плачучи, проклинаючи. Усе пригнула по-своєму молода пані, усім роботу тяжку, усім лихо пекуче ізнайшла...»)

 

11.Визначення теми, ідеї та проблематики повісті.

 

Тема: зображення тяжкого становища кріпаків та наростання стихійного протесту проти несправедливості та неволі.

Ідея:  засудження жорстокості, свавілля панів та возвеличення палкого прагнення кріпаків з-під влади поміщиків.

Проблематика:

А). свободи людини

Б). родинних стосунків

В). кохання

Г). становища в суспільстві

Г). морально-етичні

 

 

 Домашнє завдання.

 

Оформити конспект уроку.