Підготовка до ЗНО

“Три зозулі з поклоном” аналіз (паспорт) твору Твір має присвяту “Любові всевишній присвячується” Автор – Григір Тютюнник Рік написання: 1976. Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання. Ідея: Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу. Провідні мотиви твору “Три зозулі з поклоном” –  «Сила кохання», «протистояння влади й людини», «філософія життя», «усепрощення», «романтики й прагматики». Головні герої студент – є оповідачем у творі. Про самостійність та відповідальність студента свідить його заувага про новий дешевий костюм. його мати Софія, чоловік Софії – Михайло. Характер Михайла найглибшерозкривається в його останньому листі. (“ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі”) поштар дядько Левко. (“худющий, гостро підняте вгору плече”) Марфа – нещасна жінка, яка все життя кохала Михайла, відчувала день коли від нього приходили листи. Але заміжня була за Карпом. “Волосся сяяло проти сонця золотом, тепер не сяє…” чоловік Марфи – Карпо. (“товстопикий був, товстоногий, рудий”) Сюжет “Три зозулі з поклоном” ·        Софія розповідає своєму синові історію кохання, пов’язану з його батьком. ·        Марфа Яркова кохає набагато старшого від себе Михайла, в якого є своя сім’я. ·        Страждання Марфи посилюються тим, що живе з чоловіком, якого не любить. ·        Михайла заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії. ·        Прихід листів душею відчуває Марфа і щоразу чекає листоношу, який потай дозволяє пригорнути їх до грудей. ·        Софія  знає про цю любов , проте не сердиться, а навпаки, розуміє і співчуває. Три долі – Марфи, Михайла та Софії – пов’язані тугою і стражданням та освячені любов’ю «всевишньою». Замаскована проблема репресій у радянські часи стає помітною з скупих відомостей про Сибір. Композиція твору “Три зозулі з поклоном” Композиційною особливістю твору є обрамлення. Також у композиціє твору є такі особливості: наявність діалогів, розповідь від першої особи, листа як форми оповіді. Також твір має елемент притчевості (прихований висновок – любов, послана вищою силою, не осуджується) експозиція – студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Яркова зав’язка – мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайлай завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи; кульмінація – в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму» Розв’язка — син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе». Образи та символи “Три зозулі з поклоном” Центральним образом твору є любов. Образи: людей: оповідач (Я) — син Михайла й Софії, студент; Михайло — репресований чоловік Софії; Софія — дружина Михайла, мати оповідача; Марфа Яркова — дружина; Карпо Ярков — приземлений чоловік Марфи; дядько Левко — поштар; природи: зозуля (образ зозулі уособлює у творі самотність); сосна (уособлює рідну домівку; плинність часу, спогад про батька) предметів і явищ: піджак, лист, сон. Назва новели «Три зозулі з поклоном» символізує – любовний трикутник, три долі головних героїв. Фраза “Три зозулі з поклоном” означає “забудь, відпусти” Символи: «Три зозулі з поклоном»  – символ самотності; традиційна народна формула-прохання не любити; сосна, посаджена Михайлом на піску біля дому (символ самотності й водночас для тих, хто любив (син, Марфа, Софія) Михайла, — пам’ять про нього; для односельців — спогад про загублене життя; для самого Михайла — символ рідного дому); піджак (символ радянської бідності); Сибір неісходима (символ-перегук із творами Тараса Шевченка). “Три зозулі з поклоном” художні засоби Автор використовує різні художні засоби, щоб передати портрет героїв, їх почуття. Це і епітети, і порівняння, і геперболи, і метафори, і інверсія. Наприклад: “Три зозулі з поклоном” історія написання Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє життя. А поштовхом стала незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося  про нещасливе кохання та вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою. А образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора. Твір “Три зозулі з поклоном” Гр. Тютюнника створено на основі автобіографічного факту. Джерелом сюжету новели “Три зозулі з поклоном” став епізод із життя батьків автора. Критика “Три зозулі з поклоном” У новелі письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього кохання й обережне ставлення людей один до одного. Цікаві факти При житті письменника твір так і не було опубліковано. Новела записана на старий магнітофон Григором Тютюнником. Запис робив Володимир Білоус. Назва новели символізує любовний трикутник — три долі головних героїв. Написано під впливом почутої пісні «Летіла зозуля через мою хату» у виконанні сліпого бандуриста. Новела є у шкільній програмі та входить до програми ЗНО.