Біографія Миколи Вороного

Микола Кіндратович Вороний – письменник, поет, режисер, актор, громадський та політичний діяч, засновник Українського національного театру і це лиш частина досягнень цієї великої людини. Біографія його обов’язково заслуговує уваги від читачів-сучасників. Адже саме такі скорочені рядки хронологічної таблиці показують усю кризу життєвого шляху Миколи Кіндратовича.

Хронологічна таблиця, скорочено.

6 грудня 1871 р.
На Катеринославщині народився Микола Кіндратович Вороний. Батько – Кіндрат Павлович Вороний. Мати – Олімпіада Дмитрівна Колачинська.

Навчання у Харківському реальному училищі.

Навчання у Ростовському реальному училищі.

Далі навчання у гімназії в Ростові.

Микола Вороний студент Віденського університету.

Продовжує навчання у Львівському університеті.

Працює бібліотекарем, коректором, режисером.
1897-1901 рр.
Актор театру в трупах Марка Кропивницького, Панаса Саксаганського, Олександра Васильєва та ін.
1899 р.
Написана поема «Євшан зілля», котра стала Magnum opus поета Миколи Вороного.
1903 р.
Виходить альманах «З-над хмар і долин».
19 березня
1904 р.
Дружина Віра Миколаївна Ворона (Вербицька) народжує сина Марка.
1908 р.
Народився другий син Дмитро.
1911 р.
Перша збірка письменника «Ліричні поезії».
1913 р.
Світ побачила друга збірка Миколи Кіндратовича «В сяйві мрій».
1917 р.
Один із співзасновників Української Центральної ради та Українського національного театру, в котрому працює режисером.
1920 р.
Еміграція в Польщу, проживає в Варшаві. Але не довго, згодом переїжджає до Львова, де працює директором та викладачем в Українській драматичній школі.
1926 р.
Повертається до України. Спочатку викладає в Харківському музично-драматичному інституті, а згодом – у Всеукраїнській фотокіностудії (м. Київ).
1934 р.
Вороного арештовують. Звинувачують у шпигунстві на користь Польщі.
1935 р.
Арештовують сина Марка.
3 листопада
1937 р.
Марка Вороного – відомого українського дитячого поета та перекладача, розстріляно за наказом НКВС Ленінградської області.
7 червня 1938 р.
Миколу Кіндратовича Вороного (у віці 66 років) розстріляно за наказом УНКВС Одеської області.
Так, свавілля радянської влади знищило ще одну душу української літератури. Біографія поета Вороного обривається на цифрі 66, при цьому сам він пережив свого сина, котрий пройшов шлях батька в арешті майже водночас з ним.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу