Українська мова 10 клас Класна робота № 6 АУДИТОРІЯ (СЛУХАЧ, СЛУХАЧІ). ВИДИ СЛУХАННЯ. ЦІЛІ СЛУХАННЯ. МОДЕЛЮВАННЯ АУДИТОРІЇ. КОНТАКТ З АУДИТОРІЄЮ 1. Емоційна зарядка ► Прочитайте уривок із вірша Т. Шевченка. Поясніть думку поета. Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, Як їх почує! Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть між люди!.. 2. Комунікативний практикум Дайте відповіді на запитання. • Що таке риторика? Роль риторики в сучасному світі. • Що таке мовленнєва ситуація? • Назвіть елементи мовленнєвої ситуації. • Умови успішного спілкування. • Особистість мовця. • Вимоги до мовлення оратора. 3. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Робота з текстом ► Прослухайте текст. Яку мету риторики визначає автор тексту? У чому бачить силу красномовства? Серед чудес світу, якими надихається людина, є таке, яке з повним правом можна назвати «божественним даром»: СЛОВО! Йому присвячували похвалу серця прославлені поети й мислителі всіх часів і народів. Духовний велет українського народу Тарас Григорович Шевченко писав про слово як «кадило істини». Поет палко вірив у духовно-інтелектуальну силу й красу рідного народу, який своїм милозвучним, мудрим, одухотвореним словом правди і любові увійшов до світової скарбниці духу: «Возвеличу малих отих рабів німих. Я на сторожі коло їх поставлю слово». Людська душа за своєю природою здатна чутливо відгукуватися на високе, благородне, величне. Високе — відгук величі душі. А сприяє цьому органічному зв’язку душі з високим шляхетне красномовство, яке має давні корені у світовій культурі. У давніх філософських, етичних, риторичних трактатах знаходимо цікаві й корисні роздуми про роль величної думки, животворящого, медоточивого, солодкого слова, які пробуджують і вивищують душу людини, творять дивосвіт добра й краси, незнищенних цінностей людства. Платон у діалозі «Горгій» наводить слова Сократа про «божественно велику силу красномовства» (За Г.М. Сагач). Робота з підручником ► Ознайомлення з параграфом « Контакт з аудиторією» -параграф 17-18 с. 56 – 59. Лінгвістичне дослідження ► Зверніться до тлумачного словника і поясніть значення слів «чути» і «слухати». ► Яку роль має процес слухання в спілкуванні? ► Чому слухання вважають активним процесом? ► Яких здібностей і навичок вимагає процес слухання? Обґрунтувати. Робота в парах ► Обговоріть подані нижче поради ораторові. ► Які з них ви вважаєте найбільш важливими? Що можете доповнити? Поради ораторові 1. Співвідносьте себе з аудиторією, завойовуйте її довіру. 2. Не можна досягти бажаного результату від виступу, якщо до вас ставляться з недовірою. 3. Щоб завоювати довіру, потрібно знайти те, що вас може зблизити з аудиторією. 4. Мова має бути простою й правдивою. 5. Ніколи не звертайтесь до аудиторії звисока. 6. Ніколи не намагайтесь справити враження на аудиторію лише заради самого себе. 7. Оберіть ключову фразу виступу і повторюйте її якомога частіше. Аналіз тексту Прочитайте рекомендації відомого психолога І. Атватера щодо розвитку техніки ефективного слухання. 1. Розвивайте свої здібності. Намагайтеся стримувати себе в спробі переривати співрозмовника. Перш ніж відповідати, дайте йому можливість висловитися. Підкресліть своїми діями, що вам цікаво його слухати. 2. Дайте співрозмовнику час висловитися. Не підкреслюйте своєю поведінкою, що вам дуже важко слухати. 3. Проявіть повну увагу до співрозмовника. Випадкового кивка, вигуку або зауваження деколи достатньо для того, щоб підкреслити зацікавленість. 4. Якщо співрозмовник уже висловився, то повторіть головні пункти його монологу своїми словами. Це гарантує вас від будь-яких непорозумінь. 5. Уникайте поспішних висновків. Це один із головних бар’єрів ефективного спілкування. 6. Не лицемірте, не прикидайтеся. Коли нам уже ясно, що неупереджена, набридлива й нецікава мова співрозмовника начисто позбавлена інформації, ми часто починаємо прикидатися; висловлюємо підкреслену увагу до партнера, але в той же час погляд зупиняється і ми стаємо неуважними. Варто партнеру помітити це, як його думки плутаються. 7. Не відволікайтеся. Поганого слухача все відволікає. Хороший слухач або сяде так, щоб не відволікатися, або сконцентрує свою увагу тільки на словах партнера. 8. Шукайте істинний зміст слів співрозмовника. Пам’ятайте, що не всю інформацію вдається «укласти» в слова. Слово доповнюється зміною тональності й забарвлення голосу, мімікою, жестами,рухами і нахилом тіла. 4. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Самостійна робота ► Прочитайте текст. Визначте, хто може бути його адресатом, змоделюйте аудиторію. На жаль, у нас дехто вважає, що культурне мовлення потрібне лише представникам таких професій, як учителі, журналісти, дипломати. Ця хибна думка породжує скептичне ставлення майбутніх «технарів» до мови. І тоді в їхньому мовленні звичними стають стилістичні помилки на зразок: «у місяці березні», «витрачання коштів за цільовим призначенням», «кількісне збільшення», «для здійснення перевірки», «мозолі на долонях рук», «відступати назад», «моя власна думка», «моє особисте враження», «температура повітря — плюс 5 градусів тепла». А в побутовому вжитку часто чуємо «кровать», «форточка», «ковьор», «полотенце», «тряпка», «убрано», «часи», «прийомник» і тощо. Така мовна неохайність негативно позначається на чистоті мовлення, яка є свідченням і культури мислення, і культури поведінки (За Н. Бабич). Робота з таблицею ► Опрацюйте матеріал таблиці. Ораторські прийоми підтримки уваги аудиторії Зміст прийому прийом запитання — відповіді оратор ставить запитання і сам на них відповідає перехід від монологу до діалогу окремі учасники залучаються до розмови прийом створення проблемної ситуації проблемне питання змушує слухачів шукати відповідь прийом новизни інформації, гіпотез нова інформація змушує слухачів міркувати використання гумору гумор дає змогу завоювати увагу аудиторії посилання на власний досвід аналіз власного досвіду викликає інтерес слухачів прийом «тихий голос» уповільнення з одночасним зниженням сили голосу VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР) 1. Виконайте вправу з підручника - вправа 7(1) с. 62. 2. Підготуйте план виступу на тему «Навіщо вивчати риторику?»