Українська мова 11клас Класна робота № 3 Відмінювання числівників 1. Опрацювати теоретичний матеріал Відмінювання числівників — особлива здатність числівників узгоджуватися з іншими частинами мови. Важливо правильно відмінювати числівники, адже їх у нашому мовленні дуже багато. До того ж, серед завдань ЗНО є й такі, які перевіряють знання учасника з цієї теми. Досі вагаєтеся, чи правильно відмінюєте деякі числівники? Гайда читати наше пояснення матеріалу! ________________________________________ Кількісні числівники відмінюються за кількома різними зразками. Числівник ОДИН відмінюється за родами, числами та від¬мінками, як займенник ТОЙ (дуже подібно до відмінювання прикметників): Н. один — одна — одні Р. одного — однієї / -ої — одних Д. одному — одній — одним З. Як у Н. чи Р. — одну — Як у Н. чи Р. О. одним — однією / -ою — одними М. (на) одному / -ім — одній — одних У середньому роді числівник ОДИН відмінюється так само, як і в чоловічому, за винятком називного й знахідного від¬мінків, де він має форму ОДНЕ (одно). Наголос у непрямих відмінках числівника один припадає звичайно на закінчення: одногО, одномУ, на одномУ, однИм, однИх. Але в стійких сполученнях наголос у такому разі пере-ходить, як правило, на перший склад: один Одного, один Одно¬му, один Одним, один до Одного, один по Одному, один за Одним, всі до Одного, ні Одного, ні Одному. ________________________________________ Числівники ТРИ, ЧОТИРИ, КІЛЬКА, БАГАТО та всі збірні від¬мінюються за зразком відмінювання числівника ДВА (у збір¬них числівниках у непрямих відмінках суфікс -еро відпадає, у збірному числівнику обидва, обидві відпадає частина -два, -дві): Власне кількісні — неозначено-кількісні — збірні Н. два, дві — три — кілька — п ‘ятеро Р. двох — трьох — кількох — п ‘ятьох Д. двом — трьом — кільком — п ‘ятьом З. Як у Н. або Р. О. двома — трьома — кількома — п ‘ятьома М. (на) двох — трьох — кількох — п ‘ятьох Лише числівники ЧОТИРИ (четверо) і БАГАТО в орудному відмінку мають закінчення -ма: чотирма, багатьма. Числів¬ники ОБИДВА, ОБИДВА, ОБИДВІ, ОБОЄ в непрямих відмінках мають одна¬кові форми: обох, обом, обома. Наголос у називному відмінку всі збірні числівники, крім числівників на позначення другого десятка, мають на першо¬му складі (чЕтверо, сЕмеро, дЕв’ятеро, дЕсятеро, двАдцятеро, трИдцятеро), а числівники на позначення другого десятка — на складі -на- (одинАдцятеро, чотирнАдцятеро, дев’ятнАдцятеро). У непрямих відмінках усі числівники цієї групи мають наголос на останньому складі: чотирьОх, чотирьОм, чотирмА, одинадцятьОх, одинадцятІм, одинадцятьОма, тридцятьОх, тридцятьОма. ________________________________________ Числівники від П’ЯТИ до ВІСІМДЕСЯТИ (крім СОРОКА), КІЛЬКАНАДЦЯТЬ, КІЛЬКАДЕСЯТ відмінюються, як числівник П’ЯТЬ (у складних числівниках п ‘ятдесят — вісімдесят відмінюється тільки друга частина): Н. п’ять — сім — вісім — п ятдесят Р. п’яти — семи — восьми — п ‘ятдесяти Д. п’яти — семи — восьми — п ‘ятдесяти З. Як у Н. або Р. О. п ‘ятьма — сьома — вісьма — п ‘ятдесятьма М. (на) п’яти — семи — восьми — п ‘ятдесяти У формах орудного відмінка числівників сьома, вісьма є так само закінчення -ма, як і в інших числівниках, але воно злило¬ся з кінцевим приголосним основи: сьом + ма, вісьм + ма. Допускається, що числівники цієї групи можуть мати такі самі форми, як і збірний числівник п ‘ятеро: п ‘ятьох, п ‘ятьом, п ‘ятьома. Але сплутування цих двох форм неможливе в разі відмінювання дробових числівників, назв сотень, деяких по¬єднань числівників з іменниками. Числівники на позначення другого десятка в усіх відмін¬ках, крім орудного, мають наголос на складі -на- (одинад¬цять, одинйдцяти; чотирнадцять, чотирнадцяти), а в орудно¬му — на останньому складі (одинадцятьма, чотирнадцятьма). Числівники з кінцевою частиною -десят у називному від¬мінку мають наголос на останньому складі: п ‘ятдесят, сімде¬сят, вісімдесят. У непрямих відмінках усі числівники цієї групи (крім числівників на позначення другого десятка: одинАдцять і т. д.) мають наголос на останньому складі: • десяти, десятьма; • двадцяти, двадцятьма; • шістдесяти, шістде¬сятьма; • вісімдесяти, вісімдесятьма. ________________________________________ Числівники СОРОК, ДЕВ’ЯНОСТО, СТО в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -а: Н. сорок — дев яносто — сто (днів) Р. сорока — дев ‘яноста — ста (днів) Д. сорока — дев ‘яноста — ста (дням) З. сорок — дев’яносто — сто (днів) О. сорока — дев ‘яноста — ста (днями) М. (на) сорока — дев ‘яноста — ста (днях) Старі форми непрямих відмінків coт, стам, стома вжива¬ються з іменниковим значенням «сотня»: Дивлюся: сади над шляхами та городи з стома церквами (Т. Шевченко). ________________________________________ У складних числівниках від ДВОХСОТ до ДЕВ’ЯТИСОТ, а та¬кож у числівнику кількасот змінюються обидві частини: пер¬ша — як числівник два або п ‘ять, друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом: Н. три міста — триста — п’ ять міст — пятсот Р. трьох міст — трьохсот — п ‘яти міст — п’ятисот Д. трьом містам — трьомстам — п ‘яти містам — п’ятистам З. три міста — триста — п ‘ять міст — п’ятсот О. трьома містами — трьомастами — п ‘ятьма містами — п ‘ятьмастами М. (на) пюьох містах — трьохстах — п ‘яти містах — п’ятистах Числівники цієї групи в непрямих відмінках, крім оруд¬ного, мають наголос на останньому складі, в орудному — на передостанньому: сімсОт — семисОт, семистАм, сьомастАми, па семистАх. ________________________________________ Числівники НУЛЬ, ТИСЯЧА, МІЛЬЙОН, МІЛЬЯРД відмінюються, як іменники відповідної відміни й групи: Однина Множина Н. нуль — тисяча Р. нуля —тисячі Д. нулю (-еві) — тисячі З. нуль — тисячу О. нулем — тисячею М. нулі (-еві) — тисячі Н. мільйон — нулі — тисячі — мільйони Р. мільйона — нулів — тисяч — мільйонів Д. мільйону (-ові) — нулям — тисячам — мільйонам З. мільйон — нулі — тисячі — мільйони О. мільйоном — нулями — тисячами — мільйонами М. мільйоні (-ові) — нулях — тисячах — мільйонах ________________________________________ Порядкові числівники змінюються за родами, числами й відмінками, як прикметники: • третій — як прикметники м’я¬кої групи; • усі інші — як прикметники твердої групи. Причо¬му в складених порядкових числівниках змінюється тільки ос¬таннє слово (у складених кількісних числівниках — усі скла¬дові частини). Порядковий — Кількісний Н. тисяча сьомий — тисяча сім Р. тисяча сьомого — тисячі семи Д. тисяча сьомому — тисячі семи З. Як у Н. чи Р. — тисячу сім О. тисяча сьомим — тисячею сьома М. (на) тисяча сьомому — тисячі семи ________________________________________ У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий. Причому після чисельників дві, три, чотири знаменник ста-виться у формі називного відмінка множини, а після п’ять та більше — у формі родового відмінка множини: дві треті (ча¬стини), три п’яті (частини), чотири десяті (частини), дев’ять десятих (частин). Н. одна десята — дві десяті — шість десятих Р. однієї десятої — двох десятих — шести десятих Д. одній десятій — двом десятим — шести десятим З. одну десяту — дві десяті — шість десятих О. однією десятою — двома десятими — шістьма десятими М. (на) одній десятій — двох десятих — шести десятих 2. Прочитати матеріал підручника – параграфи 12-13 с. 37-38. 3. Переглянути відеоматеріал за посиланням: https://youtu.be/bsAHrpgW0jY ( теорії багато не буває – це по-перше, а по-друге, це одно із найскладніших тем). 4. Виконати вправи 2,5 на с. 38-40. Домашнє завдання: вправа 4 с. 38-39.