Українська мова 11клас Класна робота № 4 НАПИСАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ І ВІДЧИСЛІВНИКОВИХ СЛІВ. НАГОЛОС У ЧИСЛІВНИКАХ. СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ ЧИСЛІВНИКІВ Переглянути відео за посиланням: https://youtu.be/byhobInQOME 1. Прочитайте текст. Сформулюйте основні правила правопису складних числівників. ПРАВОПИС ЧИСЛІВНИКІВ І ВІДЧИСЛІВНИКОВИХ СЛІВ У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться: п’ятнадцять, шістнадцять, дев’ятнадцять. Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): трьохсотий, двадцятип’ятитисячний(але: стотисячний). У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п’ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий. На початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири-: двоповерховий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед голосними: двохелементний, трьохактний. Усі інші слова (крім сто) мають форму родового відмінка: десятиденний, тридцятип’ятикілометровий (але: стоголосий). 2. Перекладіть подані речення українською мовою. Визначте числівники та відчислівникові слова, поясніть їх правопис. (письмово) 1. Это было в семидесятых годах (Л. Толстой). 2. Сечь состояла из шестидесяти с лишком куреней (Н. Гоголь). 3. Холодильник находится на тридцатиметровой глубине (Н. Максимов). 4. Лагуна отделена от моря двухъярусным валом (В. Арсеньев). 5. Даль собрал 4000 народных сказок, свыше 30 000 пословиц и составил самый полный «Толковый словарь живого языка» (А. Альперович). 6. Двухмачтовая фелюга лениво покачивается с боку на бок (А. Куприн). 3. Прочитайте текст про особливості наголошування числівників. Числівникам притаманні відмінні від інших іменних частин мови особливості наголошування, які здебільшого виявляються в характері рухомості / нерухомості наголосу. Можна виділити такі акцентуаційні типи числівників: 1. У числівниках одúн, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вíсім, дéв’ять, дéсять, двáдцять, трúдцять, сóрок, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят у непрямих відмінках (крім знахідного відмінка, якщо він збігається з називним, і кличного) наголос припадає на закінчення, наприклад: одúн — одногó, одномý, однúм, (на) одномý; п’ять — п’ятьóх (п’ятú), п’ятьóм (п’ятú), п’ятьмá (п’ятьомá), (на) п’ятьóх (п’ятú). 2. У числівниках одинадцять — дев’ятнадцять вживаються паралельні форми закінчень. У формах на -ох, -ом, -ма (-ома) наголос переходить на закінчення, наприклад: одинáдцять — одинадцятьóх, одинадцятьóм, одинадцятьмá. У паралельних формах на -и наголос зберігається на колишньому прийменникові на: п’ятнáдцять — п’ятнáдцяти, (на) п’ятнáдцяти. 3. Складні числівники двíсті — дев’ятсóт у непрямих відмінках (за винятком знахідного відмінка, якщо він збігається з називним, і кличного) мають два наголоси: основний на закінченні або останньому складі кінцевої основи (другого компонента цих складних числівників), якщо вона має нульове закінчення, і додатковий — на останньому складі першого компонента складних числівників: трúста — трьóхсóт, трьóмстáм; вісімсóт — восьмúсóт, восьмúстáм, вісьмáстáми. 4. Числівник дев’яносто має нерухомий наголос, який припадає на елемент -но-: дев’янóсто, дев’янóста. 5. Числівники тúсяча, мільйóн, мільярд, трильйóн, квадрильйóн за відмінювання зберігають наголос називного відмінка, тобто мають нерухомий наголос: тúсяча — тúсячі, тúсячею. 6. Збірні числівники двóє — дéсятеро, двáдцятеро, трúдцятеро наголошуються в називному відмінку на першому складі основи, а в непрямих відмінках (за винятком знахідного відмінка, якщо він збігається з називним, і кличного) наголос переміщується на закінчення -óх, -óм, -мá (-омá). У збірних числівниках одинáдцятеро — дев’ятнáдцятеро в називному відмінку наголошується компонент -нá-, а в непрямих відмінках наголос переміщується на закінчення: дев’ятнáдцятеро — дев’ятнадцятьóх, дев’ятнадцятьóм. 7. Наголошення дробових числівників дублює наголошення власне кількісних числівників (чисельник) і порядкових (знаменник) (За І. Вихованцем і К. Городенською). 4. Запишіть числівники словами.(письмово) 80-поверховий хмарочос, 2-місний номер, 3-тисячний мешканець, 4-мільйонне місто, 250-літній ювілей, 60-кілометровий крос, 4-актова вистава, 45-відсоткова знижка, 200-гривнева купюра, 2-мільярдна галактика, 3-мачтова яхта. 5. Поставте наголос у словосполученнях (письмово) Дев’ятьом учням, дванадцятеро співробітників, п’ятьма видами транспорту, тисячі кілометрів, чотирьохсот підприємств, двадцятьом студентам, одинадцятеро товаришів, мільйонами доріг, у п’ятнадцяти книжках. 6. Коментар учителя Синонімічні відношення існують між кількісними і збірними числівниками: два хлопці — двоє хлопців, два відра — двоє відер. Вибираючи граматичний синонім, треба зважати на семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників. Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле: троє синів, п’ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри: сто зошитів, сорок метрів, дев’ять ділиться на три. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє — двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення як сто п’ятеро учнів, сорок двоє студентів є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вживанні кількісних понять. Збірні числівники широко використовуються в розмовній мові та мові художніх творів. Науковому й офіційно-діловому стилям вони не властиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі. Розрізняються числівники двох розрядів і характером сполучуваності. Так, збірні числівники вживаються: □ з іменниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду: троє сусідів, двоє лікарів. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники: три генерали, два президенти, три академіки; □ з іменниками, що мають лише форму множини: двоє вил, троє окулярів, двоє дитячих ясел; □ з іменниками діти, малята, хлоп’ята, дівчата, особи: двоє хлоп’ят; □ з особовими займенниками: нас сьогодні четверо. Певна обмеженість у сполучувані властива і кількісним числівникам: вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються в субстантивованому значенні. Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пестливі форми: двійко, трійко, четвірко, п’ятірко, шестірко, семірко, восьмірко — двоєчко, троєчко. Такі форми є приналежністю розмовного мовлення (За Г. Волкотруб). ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Прочитайте речення. Проаналізуйте вживання числівників. Поясніть наявні помилки, відредагуйте.(письмово) 1. З доповідями на конференції виступили троє професорів нашого університету. 2. На дитмайданчику в зоопарку бавились троє ведмежат і двоє лошат. 3. На ярмарці ми придбали шестеро грабель і четверо лопат. 4. Бабуся занесла до майстерні троє черевиків. 5. Двадцять п’ятеро співаків брали участь у першому турі конкурсу, у фінал вийшло одинадцятеро. 6. П’ятеро діб лікарі воювали за життя хворого. 7. Четвірко дев’ятикласників брали участь у районній олімпіаді з географії (З посібника).