Класна робота № 11 українська мова 10 клас
ІМЕННИК. РІД
ІМЕННИКІВ (СКЛАДНІ ВИПАДКИ УЗГОДЖЕННЯ РОДУ ІМЕННИКІВ ТИПУ КІР, ДРІБ, БІЛЬ,
НЕЖИТЬ, ПИЛ, СТЕП, СТУПІНЬ, ПУТЬ ТА ІН. З ІНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ). ПАРАЛЕЛЬНІ
РОДОВІ ФОРМИ ІМЕННИКА (ЗАЛ - ЗАЛА, ПТАХ - ПТАХА, ПЛАЦКАРТ - ПЛАЦКАРТА ТОЩО)
► Прочитайте
й поясніть суть афоризму.
►
Пригадайте, що вивчає граматика.
Граматика —
це як особиста гігієна. Ви можете не дбати про неї, але не дивуйтесь, якщо люди
зроблять про вас відповідні висновки (З порталу «Мова — ДНК нації»).
Фронтальна
бесіда
·
Пригадайте, що вам відомо про рід іменників.
· Які
виникають труднощі в процесі узгодження роду іменників з іншими частинами мови?
· Із чим це
пов’язано? Наведіть приклади.
РОБОТА з підручником
Опрацювати теоретичний матеріал підручника – параграф 49 с. 156 – 157.
Робота з
текстом
► Прочитайте
статтю О. Сербенської з посібника «Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і
правильно говорити». Які труднощі виникають у визначенні роду іменників? З чим
це пов’язано?
ЧОМУ
ПРАВИЛЬНО «РІЗКИЙ БІЛЬ», А НЕ «РІЗКА БІЛЬ»? Для всіх іменників української
мови, крім множинних, властивий рід. Визначення роду в багатьох випадках
пов’язане з труднощами.
Мусимо
пам’ятати:
1) В українській мові є чимало структурно подібних слів, які мають інший
рід та інший тип відмінювання: меч — ніч, гнів — кров, Корсунь — Умань, біль — сіль, гілля — рілля, земля
— теля — Золя, мати — Карпати, каша — лоша. Отже, Корсунь зелений іменник
відмінюється як хлопець, кінь, Умань зелена іменник
відмінюється як тінь, радість, Чернівці зелені (бо це так
званий множинний іменник), Сочі зелене (іменник Сочі не
відмінюється, його рід визначається за загальним словом місто).
2) Категорія
роду для більшості іменників невмотивована; часто іменники на позначення того
самого поняття можуть мати інший рід: дорога — шлях — шосе, хата — дім.
3) Ті самі
поняття в різних мовах можуть мати для свого позначення слова, що належать до
різних родів: білоруське цень — чоловічого роду, а український
відповідник тінь — жіночого. Українські слова біль,
Сибір, дріб, степ, накип, насип — чоловічого роду другої відміни, а
російські відповідники боль, Сибирь, дробь, степь, накипь, насыпь —
жіночого роду третьої відміни. Український іменник путь —
жіночого роду, а російський — чоловічого. Тому й відмінкові закінчення
однакових у двох мовах іменників можуть бути зовсім іншими. Українською мовою
правильно «болем сповнилося серце матері», «є у продажу», «гарний посуд» (не
«біллю сповнилося серце», «є у продажі», «гарна посуда»), російською — «болю»,
«есть в продаже», «хорошая посуда».
4) При
визначенні роду треба брати до уваги закінчення не тільки називного відмінка, а
й інших, особливо родового та орудного. Наприклад, у пісні співається: «За
Сибіром сонце сходить» (таке саме закінчення, як у словах лісом, столом,
отже, Сибір — чоловічого роду); або говоримо «десятковим дробом» (таке
закінчення, як у іменників столом, лісом). Отже, мало підставляти
слова цей, ця, це чи він, вона, воно, як це пишуть
у багатьох шкільних підручниках, а в сумнівних випадках треба-таки заглянути у
словники.
Перегляд
відеоролику «Рід іменників. Типові помилки. Українська мова. Відеорепетитор.
ЗНО» на каналі YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=VFp7VCS7BRc)
► Які
прийоми можуть допомогти запам’ятати такі іменники? Наведіть свій приклад.
►
Пригадайте, які іменники згадувались у ролику відеорепетитора. Запишіть їх у
дві колонки.
собака
|
папороть
антресоль
путь
|
тюль
|
|
шампунь
|
|
нежить
|
|
біль
|
|
сип
|
|
Сибір
|
|
толь
|
Мовознавча
розвідка
► Прочитайте
і перекажіть статтю з посібника Євгенії Чак «Чи правильно ми говоримо?». Чи
існують ще подібні слова в українській мові?
Зал, зала. Слова запозичені. Слово зал
утворене від німецького der Saal (чоловічий рід), а зала — від французького la
salle (жіночий рід). Наприклад: «Я сидів у читальному залі коло відчиненого
вікна і, замість того, щоб готуватися до практичного заняття з діалектології,
блукав поглядом по верхівках ялин, що росли в інститутському дворі» (Є.
Гуцало). «З трьох дверей, що йшли — одна просто до зали, ліва в кімнату
його учня — Васі, права в Лідину, нісся регіт, галас, розмова...» (В.
Винниченко). «Платоне, а йди сюди! — покликала красуня пана, що йшов
поважно залою. — Мій чоловік» (В. Шевчук). «Функціональним та
композиційним центром палаців урочистих подій є обрядова зала, інтер’єр якої
співзвучний змістові обрядових дій» (Із журналу).
Отже,
наявність двох форм — чоловічого і жіночого роду — можна пояснити впливом
мови-джерела, з якої слово запозичене.
У сучасній
українській мові варіант чоловічого роду (зал) уживають частіше, ніж
жіночого (зала).
Довідка: африкат — африката; банкнот —
банкнота; довіра — довір’я; цебер — цебро; жираф — жирафа; змій — змія; манжет
— манжета; мозоль — мозоля; мотузок — мотузка; оазис — оаза; плацкарт —
плацкарта; спазм — спазма; сусід — сусіда тощо; дрож, купіль, фальш, харч ж. р.
і ч. р.
Проблемне
питання (Метод «Прес»)
► А чи
існують іменники, які одночасно можна вживати і в чоловічому, і в жіночому
родах? Відповідь підтвердьте прикладами.
· Як
правильно сказати: увійшов до зала чи зали?
Творчий
самодиктант
► Запишіть
іменники разом із самостійно дібраними прикметниками. За потреби з’ясуйте
значення невідомих слів, користуючись словниками, зокрема електронними. Із 2-3
словосполученнями складіть речення.
Рід відмінюваних іменників із нульовим закінченням
чоловічий рід
|
жіночий рід
|
Аерозоль
біль
бридж (гра)
висип,
насип, розсип
дріб (десятковий,
барабанний)
дриль (інструмент)
картель (різновид
монополії)
кір
накип
нежить
перекис
поступ
пропис
полин
продаж
Псалтир
рояль
рукопис
Сибір
собака
степ;
степінь і ступінь
толь (покрівельний
матеріал із товстого картону)
тюль
туш (муз.
п’єса; ненавмисне торкання в більярді)
фенхель (рослина)
шампунь
ярмарок
|
бандероль
бешамель (соус,
приправа)
бязь (тканина)
ваніль
верф (сукупність
споруд на березі водойми, де будують і ремонтують судна)
гуаш
жирандоль
(свічник)
жовч
заполоч (нитки
для вишивання)
каніфоль (смола,
добута з хвойних дерев)
Керч
консоль (виступ)
мігрень
нехворощ (різновид
полину)
папороть
путь
ретуш (виправлення,
підмальовування картин, фотознімків; обробка каменя сколюванням)
розкіш
скрижаль
суміш
туш (фарба)
фланель (тканина)
шагрень (шкіра,
папір)
|
Перегляд
відеоролику «Зал чи зала — експрес-урок» на каналі YouTube
(https://www.youtube.com/watch?v=_Ze0Q-kIvYM).
· Які
іменники згадано на експрес-уроці?
Коментоване
письмо
Деякі
іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній, діалектній
— до другого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша.
Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого
роду: Фальш у її голосі різав Ярині слух (О. Десняк); А
чи нема тут якого фальшу? (Із живих уст); Арсенова душа
не виносила брехні й фальші (Л. Дмитерко). Хоч категорія
чоловічого роду для іменника фальш старіша за категорію
жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу.
Якому роду
давати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова,
пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.
Робота з підручником
Виконайте вправи 2, 3, 4, 5 на с.158 -159.
Лінгвістичне
перетворення
► З’ясуйте,
чи не помилились митці слова, визначаючи рід іменників?
1. Під
вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила (Словник Б.
Грінченка). 2. Невинна біль змінилась у гордий пурпур на тій калині, що
тебе квітчала (Леся Українка).
Довідка: біль — білість; нитки, пряжа.
· Чому в тексті
виділено слово? До якого роду воно належить?
· Доберіть
синоніми, з’ясуйте їхню родову приналежність. Проілюструйте це, склавши зі
словами речення.
Слова —
полова,
Але вогонь
в одежі слова —
Безсмертна,
чудотворна фея,
Правдива
іскра Прометея (І. Франко).
Довідка: óдяг, убрáння, одéжина, óдіж,
плáття; костюм (звичайно національний); наряд; шáти, рúза (багатий,
розкішний одяг).
Я — коректор
► Віднайдіть
і виправте помилку.
Хтось щось
сіє, а хтось жне. Дехто просто так живе.
Та без знань
свого путі сенсу нам не віднайти.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
►Опрацювати теоретичний матеріал підручника – параграф 49 с. 156 -157.
► Виконайте вправу за підручником – впр.7 с. 160.
|
Коментарі
Дописати коментар