Класна робота № 8  українська література 10 клас

МАТИ ЛУКАША І КИЛИНА - АНТИПОДИ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ МАВКИ. СИМБІОЗ ВИСОКОЇ ДУХОВНОСТІ І БУДЕННОГО ПРАГМАТИЗМУ В ОБРАЗІ ЛУКАША - ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ

Сильніше за любов злоба горить,

Сильніше за красу вражає бридь,

Але життя росте лишень з любові,

Лишень краса людей навчає жить!

Д. Павличко

1. Вправа „Закінчи речення”

Ø „Чи не одиноким мужчиною на всю новочасну соборну Україну” Лесю Українку назвав...

Ø Драма-феєрія — це...

Ø Тема „Лісової пісні” — ...

Ø Ідея твору — ...

Ø Події твору відбуваються ...

Ø Сюжет твору побудований на...

Ø Людськими персонажами „Лісової пісні” є...

Ø Композиційно твір складається з ...

2. Експрес-опитування „Чи уважний ти читач”

Ø У яку пору року відбулася зустріч Мавки з Лукашем?

Ø Кого Мавка називає сестрицею?

Ø Плоди якого дерева Мавка називає „Се кров моя”?

Ø Кого Мавка називає матусею?

Ø Яке дерево було зрубано після смерті дядька Лева?

Ø Хто врятував Мавку, коли та перетворилась на вербу?

Ø Які міфологічні істоти оселилися в Лукашевій хаті?

Ø На кого перетворив Лісовик Лукаша за зраду Мавці?

Ø Місце проживання міфологічних водяних істот.

Ø Музичний інструмент, гра якого зачарувала Мавку.

Ø До кого ясен кивав у верховітті: „Найкраща в світі!”

Ø Хто намовив Потерчат занапастити Лукаша?

3. Вікторина „Впізнай героя за цитатою”

1) „Усякі скарби з лісу йдуть”

2) „Ну, як-таки, що воля — та пропала?

Се так колись і вітер пропаде!”

3) „Кохання — як вода,— плавке та бистре,

Рве, грає, пестить, затягає й топить”.

4) „Я понесу тебе в зелені гори, ти ж так хотіла бачити смереки”.

5) „Я вберу тебе, мов королівну, в самоцвіти”.

6) „А чи не годі вже того грання?

Все грай та грай, а ти, робото, стій?”

7) „А я не знаю нічого ніжного, окрім берези”.

8) „А все ж я мушу признатися

таки старого шкода,

бо він умів тримати з нами згоду”.

9) „А ти бідуй з свекрушиськом проклятим,—

Ні жінка, ні вдова — якась покидька!”

10) „Я, жінко, бачу те,

Що ти не бачиш.

Тепер я мудрий став...”

11) „Ой, ті люди з-під стріх солом'яних!

Я їх не зношу! Я не терплю солом'яного духу!”

12) „З гір на долину біжу, стрибаю, рину!

Місточки збиваю, всі гребельки зриваю”.

(1,2,3 завдання виконуються в зошиті письмово – записати тільки відповідь)

4. Слово вчителя

На минулому уроці ви познайомилися не тільки зі змістом драми-феєрії „Лісова пісня”, а й розкрили символічне значення образів Мавки і дядька Лева, які виступають уособленням духовної й душевної краси, прагненням до гармонії.

Мавка — ідеал гармонійної людини, пристрасної і щирої, здатної по-справжньому виявляти свої почуття і жити в злагоді з природою. Вона має в „серці те, що не вмирає”, усвідомлюючи, що її життя призначене для вічності.

Та є у творі й інші персонажі, які виступають антиподами до образу Мавки. Це матір Лукаша й Килина.

5. Проблемне питання: як за допомогою образів матері Лукаша й Килини поетеса зображує їх духовне обмеження, дисгармонію з природою.

6 . Словникова робота

Антипод — 1. тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі. 2. Перен. Про людину, що своїми поглядами, рисами характеру або ж соціальним становищем цілком протилежна іншій людині.

Симбіоз (від гр. співжиття) — поширене в живій природі явище закономірного, не випадкового, співжиття живих істот, що належать до різних систематичних груп.

Прагматизм — здатність задовольнити свої потреби та інтереси. Прагматик — людина, яка все робить з точки зору доцільності, вигоди.

7. Бесіда з учнями

Ø Що ми дізнаємося про долю матері Лукаша?

Ø Які цінності сповідують мати й Килина?

Ø Чим споріднені ці образи?

Ø Як мати Лукаша ставиться до Мавки?

Ø Якими мати і Килина хочуть бачити Лукаша?

8. Робота над характеристикою образів Килини та матері Лукаша

І. Зачитування цитат до образу матері Лукаша.

1. Немає відома, чим вам годити!

2. Та бачиш... мати все гризуть за тебе!..

3. Що ти, сестро,

так уїдаєш раз у раз на дівку?

4. Бач... їм така невістка не до мислі...

Вони не люблять лісового роду...

Тобі недобра з їх свекруха буде!

5. І та вже відьма? Ба, то вже судилось

відьомською свекрухою вам бути.

Та хто ж вам винен? Ви ж її хотіли.

ІІ. Зачитування цитат до образу Килини.

1. Від озера наближається мати, а з нею молода повновида молодиця, в червоній хустці з торочками, в бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій; так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та жовтими стяжками; сорочка густо натикана червоним та синім, намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан, і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою. Молодиця йде замашистою ходою, аж стара ледве поспіває за нею.

2. Яка ти бистра!

Ось ліпше не займай, бо поборю!

3. Лукашу,

нехай ся жінка більше не приходить,—

я не люблю її: вона лукава, як видра.

4. Ні, сього доволі.

Ся жінка хижа, наче рись.

5. Отже й не змовчить! — мати Лукаша про Килину.

9. У зошитах скласти порівняльну таблицю, де записать спільне та відмінне між цими героїнями.

Мати Лукаша: сестра дядька Лева, вдова, бажає щастя синові; стара, спрацьована, корислива; прагне кращого життя синові; думка про власність як про єдине щастя; вороже ставлення до Мавки; прихильна до сильної, міцної Килини; природа — засіб споживання, задоволення своїх потреб; перебуває в дисгармонії з природою, нищить красу навколо себе; не розуміє прагнень сина.

Килина: сільська молодиця, вдова; енергійна, завзята; хоче влаштувати своє життя і життя своїх дітей; лицемірна, улеслива зі свекрухою, згодом зла і підступна; заклинає Мавку із заздрості та ревнощів; прагматична, корислива.

10. Метод „Коло думок”

Ø Чому матір Лукаша Килина не мали щастя і не могли його дати іншим? (Духовна убогість, егоїзм, жадібність, злість, лукавість. Обидві постаті трагічні, і в цьому винні вони самі.)

11. Слово вчителя

Нещирість і лицемірство обох жінок тонко відображає їх мова. При першій зустрічі улесливо люб'язні. „Рибонько”, „любонько”, „Килинко” — так звертається мати до майбутньої невістки. І до Мавки: „Нездаренько”, „нехтолище”, „ледащо”, Килина теж підсолоджує свою мову словами: „тітусю”, „дядинусю”. Та в кінці твору їх люб'язність зникає, і ми бачимо зовсім іншу картину:

Мати. Ой синоньку! О, що ж я набілилась з отею відьмою!

Лукаш. І та вже відьма? — Ба, то вже судилось відьомською свекрухою вам бути. Та хто ж вам винен? Ви ж її хотіли!

Мати. Якби ж я знала, що вона така нехлюя, некукібниця!

Килина. Ой горе!

Хто б говорив! Уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав!

Ну вже ні і матінко, Лукашу в тебе залізо — й те перегризе!

Отже, матір Лукаша й Килину можна й справді вважати антиподами Мавки.

12. Лукаш — симбіоз високої духовності й буденного прагматизму

13. Слово вчителя.

Найдраматичнішим образом твору є образ Лукаша. Його драматизм, у першу чергу,— у непорозумінні самого себе, у його роздвоєності. Він зрадив не лише Мавку, а й самого себе, зруйнував власне щастя. Саме тому в образі Лукаша найбільше конкретно розкрито симбіоз високої духовності і буденного прагматизму.

14. Бесіда.

Ø Яким Лукаш зображений на початку твору?

Ø У чому виявилася роздвоєність його натури?

Ø На кого Лісовик перетворив Лукаша?

Ø Хто повернув Лукашеві людську подобу?

Ø Як змінюється Лукаш у фіналі твору?

14. Коментар учителя.

Лукаш має неабиякі здібності митця, хист талановитого музики, „співочу душу”. Але, за словами Мавки, він „не може своїм життям до себе дорівнятись”. В умовах тогочасної дійсності, де процвітає гонитва за наживою, байдужість до ближнього, грошові стосунки, сільський хлопець не спроможний вирватися з кола дрібновласницьких інтересів. Його засмоктують буденні, дріб'язкові справи.

 ПІДСУМОК УРОКУ

Читаючи та аналізуючи „Лісову пісню” Лесі Українки, доходимо висновку, що першопричина людського горя, зла у самій душі людини: Лукаш тяжко страждає і зрештою гине, бо неспроможний зрівноважити в собі духовні й матеріальні цінності. Якщо головним для людини стає суто матеріальне, побутове, вона знищує себе.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати цитати для характеристики образу Мавки.

Оформити та надіслати конспект уроку.