Класна робота № 7  українська мова 9 клас

Тези прочитаного (публіцистичної чи науково-популярної статті)

Робота з підручником Опрацювати теоретичний матеріал підручника – параграф 36 с. 128. Робота з текстом ·         Прочитати текст. Визначити його основну думку. Пригадати і процитувати 1–2 строфи згаданої в тексті пісні. Які пісні цього циклу вам відомі? Назвати їх. «Ой у лузі червона калина похилилася». Скільки щирих, зворушливих патріотичних почуттів викликає ця пісня в кожного, хто сприймає її небайдужим серцем. Пісня, власне її перша строфа, бере свій початок із старовинних козацьких пісень, що відображали героїчну боротьбу лицарів Запорозької Січі з польсько-шляхетською неволею. Серед пісень цього циклу знаходимо і пісню «Розлилися круті бережечки». Заключна строфа цієї пісні дала початок досліджуваному народнопоетичному тексту, що стосується іншого періоду визвольних рухів в Україні — боротьби народу за національну незалежність. Гей, у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася... Червона калина! Скільки прекрасних поетичних образів червоної калини зустрічаємо в народних піснях, скільки визначних українських поетів оспівали її в творах. Пісня «Гей, у лузі червона калина» виникла в період зародження січового стрілецького руху, зразу набула широкого розголосу, увійшла в численні співанки, стала народною... (За Ф. Погребенником). ·         Дібрати до тексту заголовок. Виділити основні положення, висунуті автором щодо розкриття змісту тексту. ·         Записати авторські думки з кожного абзацу у вигляді цитат. Коментар учителя. Тези — це стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого автором. Комунікативний практикум ·         Скласти розповідь про види тез і складання їх. ·         Які тези, на вашу думку, складати важче? Аргументувати свою відповідь. Колективна робота з таблицею ·         Розглянути таблицю. Проаналізувати зміст її. Види тез Складання тез цитатні Відбір авторських тез із тексту вільні Основні положення тексту формулюють своїми словами змішані Цитати й вільний виклад авторської думки чергуються прості Теза подає основну думку частини у вигляді ствердження чи заперечення будь-чого складні Окрім ствердження якоїсь думки, містить ще й доведення її Колективна робота з пам’яткою ·         Опрацювати пам’ятку «Як підготувати тези прочитаного» і запам’ятати основні положення її. ПАМ’ЯТКА «Як підготувати тези прочитаного» 1. Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або розділ (якщо твір великий за обсягом). 2. Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором. 3. Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу. 4. Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку. 5. Записуючи тезу, потрібно нумерувати кожну, пропускати рядок між ними. 6. У кожній тезі потрібно виділяти головне слово й помічати логічний наголос. 7. Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту, якщо невеликий — джерело викладу. 8. Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.  Самостійне складання тез прочитаного            Прочитати текст мовчки. Попрацювати над його змістом: виділити тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити основні авторські думки щодо задуму висловлювання. АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ «Костянтинова абеткова молитва» — твір оригінальний, незвичайний. Нічого давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по Різдву Христовому. Віршована абеткова молитва слов’ян написана у формі акровірша, тобто кожен новий рядок вірша-молитви починається новою літерою абетки, від початку до самого її кінця. «Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини — О. Бодянський, І. Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви виразно поділяється на п’ять частин. У першій — автор звертається до Бога і прохає його послати на землю Святого Духа для проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське плем’я, готове прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил та мудрості, аби він міг довершити нелегку справу — проповідь Слова Господнього серед слов’ян. У четвертій — йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята, остання частина з’ясовує, що автор готується йти до людей, щоб вони зробилися культурним народом і збагнули Божу науку. Хто ж був автором «Абеткової молитви»? Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії південних слов’ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший — це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом зі своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді. Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) та Мефодія. Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цінність, але в них не дотримано форми акростиха, тобто не вийде абетки, якщо читати згори вниз перші літери кожного рядка. Новий переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і натхненного переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва» в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав громадянства в сучасній українській мові, літературі, духовній культурі (М. Москаленко). Сформулювати й записати основні положення тексту у формі вільних тез. Скористатися опрацьованою пам’яткою. Домашнє завдання Опрацювати теоретичний матеріал підручника – параграф 36 с. 128. Виконати вправу 1 с. 128 – 129.